«Протягом 19 років існування в Україні інституту шлюбного контракту, великого поширення такі договори так і не набули. Зокрема, протягом семи років цією можливістю в країні скористалося лише близько 7 тисяч подружніх пар. З них у 2010 році нотаріусами було посвідчено трохи більше 1 тисячі шлюбних договорів.» - міністр юстиції Олександр Лавринович з посиланням на статистичну звітність Мін'юсту щодо вчинених нотаріальних дій за 2010 рік [4]. Впродовж 2011 – 2012 рр. ситуація практично не змінилася. «Шлюбний договір укладають тільки багаті, і ті, які не довіряють одне одному» - загальноприйнята  думка громадян України. І все ж тенденція до поступового підвищення ролі договору характерна для сучасного приватного права, почала яскравіше виявлятися в Україні. Визначальною ознакою процесу нормотворення останніх років є розширення диспозитивних засад регулювання відносин у сім’ї, зокрема, майнових відносин подружжя. 

Наявність колізій у міжнародному  приватному праві є абсолютно закономірним і об’єктивно обумовленим явищем. Оскільки, специфіка суспільних відносин, що складають її предмет, зокрема їх так звана ускладненість іноземним елементом, а також неможливість їх абсолютного врегулювання відповідно до вимог міжнародної і водночас національних правових систем, очікувано втілюється у колізіях міжнародного права. Варто зазначити, що останнім часом спостерігається тенденція до загострення проблемних питань цих колізій, через що у міжнародному праві почали виділяти окремий інститут колізійних норм.

Інститут деліктних зобов*язань один з провідних міжнародному приватному праві. У доктрині міжнародного приватного права під деліктом прийнято розуміти правовідношення з "іноземним елементом", зміст якого полягає у праві чи обов'язку потерпілої особи вимагати в межах та способами, вказаними у нормах джерел права, відновлення чи компенсації порушених прав особою, що протиправними діяннями заподіяла шкоду потерпілому. Попри тенденцію до уніфікації норм міжнародного приватного права, інституту деліктних зобов*язань характені найрізноманітніші форми правового оегулювання, зумовлені, проте, не стільки особливостями національної правової системи, скільки належністю тієї чи іншої держави до конкретної правової сім*ї. В даній статті, власне, відображено особливості виникнення деліктного зобов*язання у державах англо-американської правової сім*ї.